Peugeot 208 1.2 AT-ETG: Зробимо це повільно …
У концерну PSA і минулого року не заладилося: угода з GM про співробітництво та продажу американцям частини акцій зірвалася, договір з китайцями, на який покладаються великі надії, подвіс, а падіння продажів в Європі виявилося вище загального падіння ринку. У Росії зі збутом теж не все гаразд. Позитивним моментом можна вважати той факт, що на нашому ринку бренди Peugeot і Citroen тримаються один від одного на куди більшій відстані, ніж у тій же Європі. Наприклад, Peugeot 208-й продається, а С3 давно знятий з пробігу …
Хетчбеки субкомпактного класу так і не змогли зайняти в Росії гідних позицій – деякі почали «зніматися зі змагань» ще до того як седани класу В + стали найбажанішим автомобілем для нашого співвітчизника.
Проте представлені маленькі двухоб’емнікі відносно широко, а кожен з них – як мінімум у двох модифікаціях. Якщо не брати в розрахунок “китайців”, то виняток у цьому ряду – Chevrolet Aveo. Він доступний з єдиним силовим агрегатом: 1,6-літровий мотор і 6-ступінчаста автоматична коробка. З унікальних російських версій відзначимо ще повнопривідний Suzuki Swift – його стали завозити до нас минулої осені – і дизельний Peugeot 208. Група «некитайських» малюків пропонує три типи автоматичних коробок: моделі VAG упирають на 7-ступінчасті DSG з двома сухими зчепленнями (Fabia, крім того, не забуває і про класичну гідромеханіку в шість ступенів), інші привертають надійністю 4-ступінчастою гідромеханіки (найчастіше – уявної) і дві моделі – Opel Corsa і згаданий Peugeot 208 намагаються блиснути автоматами з одним зчепленням (SCT).
На російському ринку автоматична коробка ETG доступна з 1,2-літровим бензиновим мотором як в 3-дверному кузові, так і в 5-дверному
Свого часу виробники (навіть з преміальних і із спортивних) в масовому порядку «перехворіли» коробками типу Single Clutch Transmission (SCT). Головним і, по суті, єдиною перевагою такої конструкції залишилася дешевизна. Споживач же отримав смикання при перемиканнях, неадекватний вибір ступенів, довгі «підвисання» двигуна в середньому і верхньому діапазоні оборотів та інші «принади».
Більшість з увлекавшихся SCT виробників відмовилися від цієї чудової коробки – зараз рідко такі АКП адаптують під нові моделі. А слово «проектують» тут взагалі не доречно, адже мова йде про звичайну ручний (механічної КП), забезпеченою пристроєм вимикання зчеплення і переміщення кареток синхронізаторів. Тим часом деякі компанії в силу певних причин (головним чином, плачевно-фінансових) подовжують століття вже наявних SCT, обходячись легкої їх модернізацією, а деякі – і справді «проектують»! Ось, наприклад, дуже скоро Suzuki вистрілить подібної сенсацією – 5-ступенчатоей «новою коробкою» Auto Gear Shift. Добре, що презентація трапиться на автосалоні в Нью-Делі, а не де-небудь в Женеві …
1,2-літровий 3-циліндровий бензиновий мотор. Поряд з 1,0-літровим агрегатом його розробляли спеціально під Peugeot 208
Отже, на нашому тестовому зразку – Peugeot 208 – встановлена коробка типу SCT, пойменована авторської абревіатурою ETG – Efficient Tronic Gearbox. Модифікація обіцяє видатні показники паливної економічності, і до цього твердження виробника ми ще повернемося, а поки відзначимо, що по суті це АКП тут та ж, що стояла і на Peugeot 207. Не можна сказати, що власники 207-го намучилися з нею, але агрегат був схильний до перегріву: через 10-20 хвилин запливу в вялотекущей пробці електроніка перекладала АКП в аварійний режим (на екрані бортового комп’ютера з’являлася напис «gear box error»). Якщо в цей момент простір перед машиною розсіювалося і водій отримував можливість розігнатися, зробити цього він не міг тому як набір ступенів обмежувався першими двома. Крім того, при маневруванні в потоці з невеликими, до 20-30 км / ч, швидкостями, колишній «автомат» SCT запізнювався з перемиканнями. І часто настільки, що до моменту коли потрібно було, припустимо, знизити ступінь, навпаки – підвищував її. Крім того, через некоректні спрацьовувань зчеплення часто доводилося міняти при пробігу 35-40 тис. км!
У зв’язку з цим видається важливим той факт, що при адаптації коробки до моделі 208 першою справою інженери замінили саме блок управління перемиканням передач, причому, так би мовити, на системному рівні: від Siemens поспіль перейшов до ZF. Разом з конструкцією блоку помінялося його місце розташування. Ясна річ, що блок отримав і оригінальні «мізки», покликані поліпшити швидкість «утикання» передачі, підвищити плавність і, найголовніше, поліпшити прогнозованість алгоритму для водія. Дводенний тест показав, що конструктори впоралися із завданням лише наполовину.
Селектор автоматичної коробки ETG на Peugeot 208
Споживчі властивості АКП покращилися – оскаржувати це нерозумно. Проте порівняно з багатостраждальної гідромеханічної коробкою сімейства DP0, який був оснащений, наприклад, Peugeot 301, колишній у нас нещодавно на тривалому тесті, агрегат з назвою ETG програє і по плавності включення, і по прогнозованості алгоритму. Власне кажучи, якщо тихесенько експлуатувати машину з 4-ступінчастою DP0 в місті, то фактично водій не помічає її, що, взагалі-то, і потрібно від будь-якого автомата незалежно від його конструктивних особливостей.
Тим часом раскативая на 208-му з коробкою ETG по міських кварталах щільної забудови, я постійно відчував, що я в машині не один. Коробка то і справа нагадувала про себе, вимагала уваги, немов вередлива дитина, а ледь заспокоївшись, знову несподівано брикають. Правда, не завжди – за настроєм. Частенько компанію ETG складав і 1,2-літровий двигун. У відносно щільному потоці, що вимагає активних перебудувань, він зависав в зоні середніх оборотів, створюючи «гарчить» шумовий фон, – можна подумати, що сидиш не в тихохідної 82-сильною й пісенька, а в зарядженому 208 GTi з 200-сильним 1.6 THP під капотом .
Шум є, ефекту немає. Нова керуюча електроніка надзвичайно загальмовано реагує на дії водія педаллю газу. Причому найбільш виразно це відчувається саме при активних діях, коли, приміром, хотілося б максимально швидко знизити ступінь і розігнатися, струснувши з себе дрімоту стаціонарного режиму.
Рухаємося з рівною швидкістю, потім різко тиснемо на акселератор і … нічого не відбувається. Тобто відбувається, але не так швидко, як хочеться. Зовсім не поспішаючи стрілка тахометра їде за 5000 об / хв, через кілька дуже і дуже довгих миттєвостей спрацьовує «затвор» коробки – ось тобі, друг дорогою, кік-даун. Але мені вже і не треба, я, з гріхом навпіл завершивши маневр, намагаюся мотивувати силовий агрегат до нового ривка, до штурму чергового зигзага у вузькому провулку. Але … мотор ричить, машина смикається, управлінський вузол від хваленій ZF ловить когнітивний дисонанс, а модернізована автоматична коробка загасає, повільно пульсуючи.
У Peugeot 208 щиток приладів вперше в PSA розмістили не за кермом, а над ним. Потім аналогічне рішення застосували на новому Peugeot 308 і 2008
Справедливості заради, скажу, що в ручному режимі ETG поводиться інакше – найголовніше, суттєво підвищується і швидкість реакцій, і прогнозованість поведінки. Остання властивість зумовлено ще й тим, що інженери, алгорітміруя роботу силового агрегату в примусовому режимі, чомусь не передбачили захист «від дурня».
Розгганяю з місця в ручному режимі, заводжу стрілку тахометра за червону зону (6000 об / хв), ще трохи – і вона впирається в 6500 об / хв. Перемикання вгору не відбувається-хоч півгодини так машину напружуй. Пелюсткою переходжу на другу сходинку, доводжу стрілку тахометра до тих же 6500 об / хв, і знову ж переходу на третю передачу не відбувається. Чому так задумано – не знаю. Цікаво, що при розгоні в режимі А (автоматичний) стрілка доходить тільки до позначки в 6000 об / хв – тут вже електроніка включає підвищену.
Особливою ефективністю гальмування ступенями агрегат не відрізняється, але сказати, що ця функція в Peugeo 208 ETG без потреби, теж не можна. Тут вже електроніка виставляє обмеження: при спуску по передачам включити першу можна лише при швидкості 38 км / ч.
Використання ручного режиму в місті – з урахуванням потужності двигуна і конструкції коробки – можна було б визнати цілком зручним, якби не деякі обставини. По-перше, пелюстки – короткі, закріплені на рульовій колонці і не обертаються разом з “бубликом”, відстоять від обода колеса на кілька сантиметрів. Користуватися ними, на жаль, не дуже зручно. По-друге, якщо селектор встановлений в режим А, а водій починає клацати щаблі пелюстками, то на дошці приладів не з’являється номер включеної передачі. Тобто зрозуміти, що там відбувається в надрах цієї ETG, на якому ступені вона висить і чому в даний момент мотор працює так, а не десь, вельми проблематично.
Селектор підігріву сидінь в Peugeot 208 розміщений на підставі подушки і не підсвічується. Не знаєш – не знайдеш …
Між тим водіям, практикуючим спокійну міську їзду виключно в автоматичному режимі і готовим прийняти повільну електроніку, цілком можливо, версія з 1,2-літровим мотором і «автоматом» ETG припаде до душі. По-перше, в порівнянні з 207-й моделлю коробка все ж працює краще, по-друге, з урахуванням нарікань власників, при адаптації агрегату до моделі 208 була розроблена функція допомоги при русі в пробці. Вона автоматично активується, якщо, наприклад, АКП тримає 1-у або 2-у передачу, і деактивує, якщо водій натискає на газ. Наскільки адекватно вона працює насправді, можна сказати лише при пробігу в 50 тис. км. Якщо зчеплення до того часу буде жваво, значить, французькі конструктори прогресують.
Не завжди електроніка радує при старті в гору – часто при перенесенні ноги з педалі гальма на педаль газу машина встигає відкотитися. Цікаво, що зчеплення при зупинці на ухилі розмикається, а ось «утримує» алгоритм не завжди приходить водієві на допомогу. На нашому зразку в перший день тесту машина в подібній ситуації відкочувалася назад, на другому – утримувалася. Деякі колеги-журналісти фіксували зворотну картину …
Обгін на трасі з атмосферним моторчиком об’ємом в 1,2 літра під капотом – непроста справа, тому настроюйтеся на рівне рух, тоді силовий агрегат дійсно порадує вас низькою витратою пального. Однак і тут зіпсувати настрій може шум від роботи мотора, точніше – від його високих обертів. Так, при швидкості в 70 км / ч тахометр вже показує 2000 об / хв. Апетит в цьому випадку помірний – всього 4,5 л/100 км. Але акустичні обурення вельми відчутні. На швидкості 100 км / год більше двох годин по трасі не проїдеш – сильно тисне на вуха, при тому що витрата підскакує до 6,5 л/100 км. А ось їзда на 130 км / год перетворюється у випробування, від якого швидко втомлюєшся. До слова, при екстреному гальмуванні з такої швидкості наш тестовий зразок показував істотну нестабільність: траєкторію постійно доводилося коригувати, утримуючи Peugeot 208 на прямій.
Штатні місця для підключення зовнішніх пристроїв в Peugeot 208
Незважаючи на те що справжній матеріал – з рубрики «Модифікація», я все ж дозволю собі кілька загальних зауважень по моделі. Водійське крісло в частині поздовжнього профілю спинки – надзвичайно незручне. Одна з поїздок у мене була по трасі – 100 км без зупинки, спина боліла. Я опитав колег. Самий високорослий – з «довжиною» понад 190 см (майже на 20 см вищий за мене) теж скаржився на болі. Далі … На заднє скло при одноразовому натисканні на подрулевой важіль омивача виливається абсолютно незліченну кількість води – так ніякої рідини не вистачить.
І нарешті, зізнаюся, я переглянув в кращу сторону своє ставлення до компонування місця водія в частині розмірів рульового колеса і розміщення щитка приладів. Раніше положення щитка – не за кермом, а над ним, укупі із зменшеним діаметром “бублика”, – викликало у мене відторгнення аж до гикавки. А цього разу я швидко підібрав зручне положення, при якому і вся інформація на дошці мені була повністю видно, і посадка виявилася «канонічної». Так що з цієї позиції визнаю помилковість своїх колишніх поглядів.
Завершу я статтю все ж на статистичній ноті. Вивчаючи дані про продажі нових автомобілів в Росії за 2013-й рік, я звернув увагу, що і Peugeot і Сitroen при падінні, як уже сказано, на 24 і 12 відсотків відповідно, опустилися за обсягами реалізації настільки, що зустрілися з «китайцями», що йдуть в цю ринкову гору: Lifan і Geely ростуть на 34 і 55 відсотків відповідно. Очевидно, що при таких тенденціях і Peugeot і Сitroen будуть змушені взагалі піти з Росії, адже на відміну від Renault, у PSA немає ні Duster, ні Logan, ні Sandero, що входять до топ-20 російських моделей.
Коротше кажучи, менеджерам PSA є над чим подумати.